> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://metamedia.com.ua/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# Як виростити ринок? Підприємець Дмитро Феліксов про реальний масштаб української креативної економіки
- URL: https://metamedia.com.ua/dmytro-feliksov-kreatyvna-ekonomika-ukrainy/
- Published: 2026-08-27T08:22:06.000Z
- Updated: 2026-08-27T08:22:06.000Z
- Author: Команда Мета-Медіа
- Tags: Бізнес

За кожним концертом, виданою книжкою чи театральною прем’єрою завжди стоїть складний багаторівневий ланцюг: від логістики й квиткових сервісів до роботи десятків спеціалістів і суміжного малого бізнесу. Культурний продукт давно перестав бути лише інструментом формування сенсів — це повноцінна економічна система.

Засновник Concert.ua, Readeat та Origin Stage Дмитро Феліксов розповів про реальний масштаб креативних індустрій, внутрішню механіку подій і те, чому фокус варто змінити з прямого бюджетного фінансування на створення умов для зростання креативного підприємництва.

![](https://metamedia.com.ua/content/images/2026/08/IMG_8832.webp)

Дмитро Феліксов про креативну економіку України

**Чому сьогодні важливо говорити про культуру не лише як про сферу мистецтва, а як про повноцінний сектор економіки? Яку роль креативні індустрії відіграють в економіці країни?**

Ми звикли говорити про культуру мовою мистецтва, ідентичності, сенсів. Книжки, концерти, театр, кіно, музика формують те, ким ми є. Під час великої війни значення культури стало ще очевиднішим: вона допомагає зберігати ідентичність, підтримує соціальний зв'язок, створює простір для спільного досвіду.

Але є ще одна річ, про яку ми говоримо значно рідше. Культура — це економіка. Причому велика, складна і дуже сучасна економіка. Порахувати креативні індустрії складніше, ніж, наприклад, металургію. Вони розподілені між різними видами економічної діяльності, а межа між культурою, технологіями, дизайном, медіа та іншими секторами постійно змінюється. Тому міжнародні та українські оцінки варто порівнювати обережно.

Але порядок цифр добре показує масштаб. За довоєнним українським дослідженням, у 2019 році креативні індустрії створювали близько 3,9% валової доданої вартості України, а в них працювало близько 3,6% зайнятого населення. У Європейському Союзі у 2024 році у сфері культури працювали близько 7,9 млн людей — 3,8% усіх зайнятих. А у Великій Британії, яка системно вимірює саме creative industries, у 2024 році вони створили близько £146 млрд валової доданої вартості — 5,5% економіки країни. Тож це вже не економічна периферія, а повноцінний сектор.

**Як насправді виглядає економіка одного культурного продукту — наприклад, концерту, вистави чи книжки? Скільки бізнесів і спеціалістів залучено до його створення та навколо яких процесів формується ця економічна діяльність?**

Культурний продукт — лише вершина економічного ланцюга. Візьмемо звичайний концерт. Для глядача він починається з афіші або сторінки продажу квитків і закінчується останньою піснею артиста. Економічно концерт починається значно раніше. 

Є організатор і артист. Але для того, щоб одного вечора кілька тисяч людей побачили концерт, потрібні концертний майданчик, квитковий оператор, технічний продакшн, звук, світло, відео, сцена, дизайн, реклама, PR, SMM, фотографи, охорона, стюарди, контроль входу, логістика. За одним концертом стоять десятки бізнесів і велика кількість спеціалістів.

Те саме відбувається з книжкою. На полиці книгарні ми бачимо один готовий продукт. Але до цього була робота автора, редактора, перекладача, коректора, дизайнера, ілюстратора. Далі — видавництво, друкарня, папір, поліграфічні матеріали, склад, логістика, дистрибуція, книгарня, маркетинг, технологічні та платіжні сервіси. Навіть одна книжка є результатом роботи цілого економічного ланцюга.

Те саме можна розкласти для фільму, театральної вистави, фестивалю, музичного релізу, рекламного ролика чи дизайнерського продукту.

**Яку додану вартість створюють креативні індустрії? Це лише доходи організаторів, артистів чи навколо культурного продукту формується значно ширша економіка — від майданчиків і реклами до транспорту, харчування, сервісів та інших бізнесів?**

Людина їде на подію громадським транспортом або таксі. Перед концертом заходить у ресторан чи кав'ярню. Потім зустрічається з друзями в барі. Якщо приїхала з іншого міста — купує квиток на потяг або автобус, іноді бронює готель. Тому одна гривня, витрачена на культурний продукт, не обов'язково залишається всередині культурної індустрії. Вона запускає економічну активність далеко за її межами.

Але прямий дохід — лише частина ефекту. Якщо на концерт продано квитків на 10 млн грн, його економічний ефект не дорівнює 10 млн грн. Частина цих коштів стане доходом артиста, частина — майданчика, частина — зарплатами та винагородами спеціалістів. Інше ж піде технічним компаніям, рекламним платформам, квитковим сервісам, підрядникам.

А потім гроші продовжать рухатися економікою. Працівники витратять отриманий дохід. Компанії заплатять своїм постачальникам. Глядачі витратять гроші навколо самої події. Так виникає мультиплікативний ефект.

**Що дає розвиток креативних індустрій державі та містам? Робочі місця, податки, розвиток малого й середнього бізнесу, туристичну привабливість — які економічні ефекти ми часто недооцінюємо?**

Великі культурні події можуть бути цікавими місту не лише з погляду афіші. Вони створюють попит на транспорт, HoReCa, готелі, торгівлю та сервіси. А сильне культурне середовище робить саме місто привабливішим для людей. У ньому хочеться жити, навчатися, працювати, створювати бізнес та приїжджати на вихідні.

Креативна економіка — це ще й економіка малого бізнесу. Навколо культурного продукту існує не лише декілька великих компаній. Це величезна кількість невеликих бізнесів та незалежних спеціалістів: дизайнер, фотограф, режисер, перекладач, звукорежисер, продюсер, автор, ілюстратор, монтажер, технічна компанія, невелика агенція, локальна книгарня. Для багатьох із них один культурний продукт — це наступне замовлення, робота або частина річного доходу. Тому розвиток креативних індустрій — це одночасно розвиток малого та середнього підприємництва.

Під час великої війни культурний продукт отримав ще одну функцію. Величезна кількість концертів, фестивалів, книжкових подій та інших культурних проєктів стала майданчиками для благодійних зборів. Ми створюємо простір, у якому люди можуть хоча б на декілька годин повернути собі відчуття нормального життя. І водночас цей простір постійно нагадує, завдяки кому така можливість сьогодні існує.

Мені здається, креативні індустрії стали одним із важливих соціальних мостів між людьми, які можуть сьогодні прийти на концерт, виставу чи презентацію книжки, і тими хто дає нам можливість продовжувати це життя. Цей ефект майже неможливо побачити у статистиці ВВП, але він існує.

**Що варто змінити у сприйнятті культури як економічного сектора?** 

Коли ми говоримо про культуру і державу, дискусія дуже часто зводиться до питання: скільки грошей держава повинна витратити на культуру? Це важливе питання.

Але я б додав до нього інше: що потрібно зробити, щоб сама креативна економіка стала більшою? Щоб створювалося більше українських книжок, музики, фільмів, вистав, концертів, дизайну та інших продуктів. Щоб навколо них виникало більше бізнесів. Щоб більше людей могли професійно працювати в цій сфері. Щоб українського культурного продукту більше експортували. Щоб створювалося більше доданої вартості — і, відповідно, більше податків.

Для цього культуру потрібно бачити не лише як сферу, яку держава підтримує. Її потрібно розглядати як сектор економіки, який держава може допомогти розвивати. І це вже зовсім інша розмова. Бо тоді нас починають цікавити не лише бюджети культурних програм, а й підприємництво, інвестиції, доступ до фінансування, експорт, зайнятість, регулювання, інтелектуальна власність, розвиток міст і умови роботи тисяч людей та компаній, які створюють культурний продукт.

Україна вже має креативну економіку. Питання в тому, чи навчилися ми ставитися до неї саме як до економіки. 

[Співачка NICOLE про волонтерство, благодійність і підтримку військовихСпівачка NICOLE розповіла про волонтерство, допомогу дітям і військовим, благодійні виступи та чому важливо підтримувати людей навіть простими добрими справами.![](https://metamedia.com.ua/content/images/icon/favicon-c65900f3-94ab-4e48-a20a-4b81af6dd535.svg)Meta-Media — бізнес-медіа України для PR і розміщення статейКоманда Мета-Медіа![](https://metamedia.com.ua/content/images/thumbnail/----------1--ea2d0292-2cf0-4d5f-ace9-8d0c95946918.jpg)](https://metamedia.com.ua/nicole-volonterstvo-blagodiynist-dopomoga-viyskovym/)